Ретроспективний статистичний аналіз випадків прееклампсії за останні 10 років

Автор(и)

  • А.В. Чернов Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика , Україна image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(55).2025.349383

Ключові слова:

вагітність, гіпертензивні розлади, прееклампсія, ускладнення вагітності, екстрагенітальні захворювання, акушерсько-гінекологічний анамнез

Анотація

Мета дослідження: - провести ретроспективний статистичний аналіз випадків прееклампсії за 10 років (2014-2024 рр) для виявлення факторів ризику розвитку цього ускладнення. Матеріали та методи. На базі Київського міського пологового будинку №3 м. Києва проведено ретроспективний статистичний аналіз 1379 історій пологів з прееклампсією. (основна група дослідження). Контрольну групу склали 60 породіль з фізіологічним перебігом вагітності та своєчасних пологів. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 7.0» та «Statistica 8.0». Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Результати. За 10 років частота прееклампсії по роках значимо не відрізнялася, хоча треба відмітити в 2014 р. 79,3% випадків тяжкої прееклампсії, потім відмічається помітна тенденція до зростання частоти прееклампсії середнього ступеня тяжкості та зниження частоти тяжкої прееклампсії. Починаючи з 2022 р. частота пологів різко зменшується, а загальна частота пре еклампсії збільшується: в 2022 р. – 5,5%, в 2023 р. – 6,2%, а в 2024 р. – 6,5%. Частота тяжкої прееклампсії зростає по роках: 2022 р. - 20,4%; 2023 р. - 21,3%; 2024р. - 23,7% (p<0,05). Кількість жінок, які завагітніли вперше і народжують вперше в групі з прееклампсією склала 671 (48,7%) випадків проти 19 (31,7%) випадків в контрольній групі (p<0,05). Проведений аналіз анамнезу породіль з прееклампсією за 10 років, виявив підвищену частоту наступних показників: перша вагітність та перші пологи, вік після 25 років, наявність хронічної артеріальної гіпертензії, захворювання нирок, наявність антифосфоліпідного синдрому, наявність прееклампсії при попередніх пологах. Висновки. Встановлені фактори ризику прееклампсії: перша вагітність та перші пологи, вік після 25 років, хронічна артеріальна гіпертензія, захворювання нирок, антифосфоліпідний синдром, прееклампсія в анамнезі.

Посилання

Chang, K., Seow, K., & Chen, K. (2023). Preeclampsia: Recent Advances in Predicting, Preventing, and Managing the Maternal and Fetal Life-Threatening Condition. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20. https://doi.org/10.3390/ijerph20042994.

Roberts, J. (2024). Preeclampsia epidemiology(ies) and pathophysiology(ies).. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology, 94, 102480

Overton, E., Tobes, D., & Lee, A. (2022). Preeclampsia diagnosis and management.. Best practice & research. Clinical anaesthesiology, 36 1, 107-121 . https://doi.org/10.1016/j.bpa.2022.02.003.

Tamas, P., Farkas, B., & Betlehem, J. (2025). Practical Considerations Concerning Preeclampsia Subgroups. Journal of Clinical Medicine, 14. https://doi.org/10.3390/jcm14072498.

Countouris, M., & Bello, N. (2025). Advances in Our Understanding of Cardiovascular Diseases After Preeclampsia. Circulation Research, 136, 583 - 593. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.124.325581.

Ives, C., Sinkey, R., Rajapreyar, I., Tita, A., & Oparil, S. (2020). Preeclampsia-Pathophysiology and Clinical Presentations: JACC State-of-the-Art Review.. Journal of the American College of Cardiology, 76 14, 1690-1702 . https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.014.

Jung, E., Romero, R., Yeo, L., Gomez‐Lopez, N., Chaemsaithong, P., Jaovisidha, A., Gotsch, F., & Erez, O. (2022). The etiology of preeclampsia.. American journal of obstetrics and gynecology, 226 2S, S844-S866 . https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.11.1356.

Ma’ayeh, M., & Costantine, M. (2020). Prevention of preeclampsia.. Seminars in fetal & neonatal medicine, 101123 . https://doi.org/10.1016/j.siny.2020.101123.

Deer, E., Herrock, O., Campbell, N., Cornelius, D., Fitzgerald, S., Amaral, L., & LaMarca, B. (2023). The role of immune cells and mediators in preeclampsia. Nature Reviews Nephrology, 19, 257-270. https://doi.org/10.1038/s41581-022-00670-0.

Erez, O., Romero, R., Jung, E., Chaemsaithong, P., Bosco, M., Suksai, M., & Gotsch, F. (2022). Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome.. American journal of obstetrics and gynecology, 226 2S, S786-S803 . https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.12.001.

Roberts, J., Rich-Edwards, J., McElrath, T., Garmire, L., & Myatt, L. (2021). Subtypes of Preeclampsia: Recognition and Determining Clinical Usefulness.Hypertension, 77, 1430 - 1441. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.14781.

Opichka, M., Rappelt, M., Gutterman, D., Grobe, J., & Mcintosh, J. (2021). Vascular Dysfunction in Preeclampsia. Cells, 10. https://doi.org/10.3390/cells10113055.

Torres-Torres, J., Espino-Y-Sosa, S., Martínez-Portilla, R., Borboa-Olivares, H., Estrada-Gutierrez, G., AcevedoGallegos, S., Ruiz-Ramirez, E., Velasco-Espin, M., CerdaFlores, P., Ramirez-Gonzalez, A., & Rojas-Zepeda, L. (2024). A Narrative Review on the Pathophysiology of Preeclampsia. International Journal of Molecular Sciences, 25. https://doi.org/10.3390/ijms25147569.

Brownfoot, F., & Rolnik, D. (2024). Prevention of preeclampsia.. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology, 93, 102481 . https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102481.

Dines, V., Šuvakov, S., Kattah, A., Vermunt, J., Narang, K., Jayachandran, M., Hassan, C., Norby, A., & Garovic, V. (2023). Preeclampsia and the Kidney: Pathophysiology and Clinical Implications.. Comprehensive Physiology, 131, 4231-4267. https://doi.org/10.1002/cphy.c210051.

Gracia, V., Vargas, C., Sánchez, J., & Collantes-Cubas, J. (2023). Preeclampsia: Narrative review for clinical use. Heliyon, 9. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e14187.

Kattah, A. (2020). Preeclampsia and Kidney Disease: Deciphering Cause and Effect. Current Hypertension Reports, 22. https://doi.org/10.1007/s11906-020-01099-1.

Wang, Y., Li, B., & Zhao, Y. (2022). Inflammation in Preeclampsia: Genetic Biomarkers, Mechanisms, and Therapeutic Strategies. Frontiers in Immunology, 13. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.883404.

Nirupama, R., Divyashree, S., Janhavi, P., Muthukumar, S., & Ravindra, P. (2020). Preeclampsia: Pathophysiology and Management.. Journal of gynecology obstetrics and human reproduction, 101975 . https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101975.

Dennehy, N., & Lees, C. (2022). Preeclampsia: Maternal cardiovascular function and optimising outcomes.. Early human development, 174, 105669 . https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2022.105669.

MacDonald, T., Walker, S., Hannan, N., Tong, S., & Kaitu’uLino, T. (2021). Clinical tools and biomarkers to predict preeclampsia. EBioMedicine, 75. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2021.103780.

Masini, G., Foo, L., Tay, J., Wilkinson, I., Valensise, H., Gyselaers, W., & Lees, C. (2021). Preeclampsia has two phenotypes which require different treatment strategies.. American journal of obstetrics and gynecology. https://doi.org/10.1016/J.AJOG.2020.10.052.

Rolnik, D., Nicolaides, K., & Poon, L. (2020). Prevention of preeclampsia with aspirin.. American journal of obstetrics and gynecology. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.045.

Turbeville, H., & Sasser, J. (2020). Preeclampsia beyond pregnancy:Long-term consequences for mother and child.. American journal of physiology. Renal physiology. https://doi.org/10.1152/ajprenal.00071.2020.

Gumusoglu, S., Chilukuri, A., Santillan, D., Santillan, M., & Stevens, H. (2020). Neurodevelopmental Outcomes of Prenatal Preeclampsia Exposure. Trends in Neurosciences, 43, 253-268. https://doi.org/10.1016/j.tins.2020.02.003.

Smith, D., & Costantine, M. (2020). The role of statins in the prevention of preeclampsia.. American journal of obstetrics and gynecology. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.040.

Zhabchenko, I., Korniets, N., Lishchenko, I., Kovalenko, T., Bondarenko, O., & Syvura, O. (2024). Reproductive effects of wartime stress and possibilities of their correction (Literature review). Reproductive Health of Woman, (7), 65–72. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2024.314933

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-10

Номер

№ 1(55) (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 А.В. Чернов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.