Діагностика та реабілітація жінок з неспроможністю рубця на матці після кесарського розтину
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(55).2025.349384Ключові слова:
неспроможній рубець на матці після кесарського розтину, фактори ризику, дисменорея, хронічний тазовий біль, ультразвукове дослідження рубця на матці, гістероскопія і діагностичний алгоритмАнотація
У останні роки посилився інтерес дослідників до віддалених ускладнень операції кесарського розтину, пов’язаних з наявністю рубця на матці. Існуючі повідомлення про причини розвитку його локального витончення, як і рекомендації по діагностиці та опису стану рубця поза вагітністю знаходяться у стадії розробки. Метою роботи стало систематизувати причини виникнення неспроможності рубця на матці після кесаревого розтину, оптимізувати діагностичний алгоритм та розробити програму супроводу таких пацієнток у післяопераційному періоді. Матеріали та методи дослідження. Проведено опрацювання даних катамнестичного спостереження 484 невагітних пацієнток, розроджених шляхом кесарського розтину, де у 112 пацієнток (23,1 %), які увійшли у основну групу, діагностовано сонографічні критерії дефекту рубця на матці. Групу порівняння сформували 372 пацієнтки після КР без сонографічних ознак «ніші». Результати дослідження. Найвагомішими предикторами, пов’язаними із організмом пацієнтки, стали надлишкова вага (ОR=2,12; р<0,001) та гестаційний діабет (ОR=2,33; р<0,01), а також паритет кесарських розтинів (> 2 КР) (ОR=4,65; р<0,001). Серед факторів ризику, пов’язаних з пологами, слід вказати на ургентний КР та тривалі пологи (ОR=4,04; р<0,001), повне розкриття шийки матки на момент операції та низький рівень гістеротомії по відношенню ділянки внутрішнього вічка (ОR=4,20; р<0,001), патологічна інтраопераційна крововтрата (ОR=2,01; р<0,01), а також додаткові інтраопераційні хірургічні інтервенції (міомектомія) (ОR=2,86; р<0,01), субінволюція матки та тривала інфільтрація ділянки рубця (ОR=6,86; р<0,001). Домінуючими були скарги на постменструальні кров’янисті виділення (51,8 %), дисменорею (43,8 %), хронічний тазовий біль (27,7 %). У 39 випадках (34,8 %) параметри залишкової товщини міометрію були < 2,5 мм. Візуальні методи дозволили підтвердити картину «істмоцеле» (19,6 %), ділянки ендометріозу (36,6 %) та ознаки хронічного ендометриту (52,7 %). Висновки. Скринінг-програми передбачають врахування основних предикторів ризику неспроможності рубця на матці та появу скарг, маніфестація яких пов’язана із оперативним розродженням. Оптимізовано діагностичний алгоритм, представлено перелік показань до проведення лапароскопічної метропластики в інтергенетичний період та реабілітаційну програму.
Посилання
Kovyda N.R., Goncharuk N.P., Dyadyk O.O. Morphological capability of the uterine scar after the previous caesarean section. Reproductive endocrinology, 2020; 51:42–46. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2020.51.42-46
Ohorodnik A.O., Davydova Yu.V., Butenko L.P. Caesarean section: long term consequences «niches» of postoperative scar. Perinatology and pediatric. UKRAINE. 2018.1(73):54-56; doi 10.15574/PP.2018.73.54
Shutak, M.-V., Makarchuk, O., Perkhulyn, O., & Kyshakevych, I. (2025). Risk factors for formation of uterine scar defect after cesarean section: parameters of reproductive health disorders. Reproductive Health of Woman, (4), 52–59. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2025.335424
Klimánková V, Pilka R. Late morbidity in cesarean section scar syndrome. Ceska Gynekol. 2018;83(4):300-306.
Bashiri Asher, Burstein Eliezer, Burstein Eliezer, Rosen Shirly, Smolin Ana. Clinical significance of uterine scar dehiscence in women with previous cesarean delivery: Prevalence and independent risk factors. The Journal of reproductive medicine 53(1):8-14.
Tilahun T, Nura A, Oljira R, Abera M, Mustafa J. Spontaneous cesarean scar dehiscence during pregnancy: A case report and review of the literature. SAGE Open Med Case Rep. 2023 Feb 7;11:2050313X231153520. doi: 10.1177/2050313X231153520.
Mohamad K. Ramadana, Samar Kassema, Saadeddine Itania, Loubna Sinnoc , Sara Husseinb, Rabih Chahinb, Dominique A. Incidence and Risk Factors of Uterine Scar Dehiscence Identified at Elective Repeat Cesarean Delivery: A CaseControl Study J Clin Gynecol Obstet. 2018;7(2):37-42
Chawanpaiboon S, Sompagdee N, Kaewsrinual S, Srikrisanapol K, Jitmuang A, Matrakool P, Yodying J, Sakrattana-Anant T, Wangmanao P, Songsirithat P, Saengsiriwudh R, Ngowsirigool K, Jesrichai J, Wasinsangworn T. Severe Complications of Uterine Dehiscence Post-Lower Segment Cesarean Section: A Case Report Emphasizing the Importance of Timely Diagnosis and Intervention. Am J Case Rep. 2024 May 26;25:e943027. doi: 10.12659/AJCR.943027.
by Ionita Ducu, Bianca-Margareta Salmen, Bianca-Margareta Salmen, Ana-Maria Iordache, Cristiana-Elena Durdu, and Roxana Elena Bohiltea. Ranking of Risk Factors Leading to Uterine Scar Defect—Systematic Online Review. J. Clin. Med. 2025; 14(13), 4551; https://doi.org/10.3390/jcm14134551
Chiossi G, D’Amico R, Tramontano AL, Sampogna V, Laghi V, Facchinetti F. Prevalence of uterine rupture among women with one prior low transverse cesarean and women with unscarred uterus undergoing labor induction with PGE2: A systematic review and meta-analysis. PLoS ONE. 2021; 16(7): e0253957. https://doi.org/ 10.1371/journal.pone.0253957
Bala P, Pipal VR, Singh A, Seth S. An unusual case of Uterine window revealing the placenta: A Diagnostic dilemma between Scar dehiscence and the Placenta Accreta Spectrum. PRM. 2024;3. doi:10.54844/prm.2024.0534
Tilahun T, Nura A, Oljira R, Abera M, Mustafa J. Spontaneous cesarean scar dehiscence during pregnancy: A case report and review of the literature. SAGE Open Med Case Rep. 2023 Feb 7;11:2050313X231153520. doi: 10.1177/2050313X231153520.
Baron Joel, Weintraub Adi Y., Eshkoli Tamar, Hershkovitz Reli, Sheiner Eyal. The consequences of previous uterine scar dehiscence and cesarean delivery on subsequent births. International Journal of Gynecology & Obstetrics. August 2014; 126(2): 120-122. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2014.02.022
Hladchuk I. Z., Rozhkovska N. M., Sytnikova V. O., Syvyi S. M., Hladchuk Z. I. Istmocele: is there a connection with endometrios and adenomyos? Odes’kij medicnij zurnal. 2023; 2(183):74-78. DOI 10.32782/2226-2008-2023-2-13.
Osser O, Jokubkiene L, Valentin L. High prevalence of defects in Cesarean section scars at transvaginal ultrasound examination. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2009; 34:90–97.
Donnez O. Cesarean scar defects: management of aniatrogenic pathology whose prevalence has dramaticallv increased. Fertil Steril. 2020;113(4):704-716.
Meuleman SK, Muryi A, Van den Bosch Th, Donnez O. Definition and Criteria for Diagnosing Cesarean Scar Disorder. JAMA. 2023; 6(3):e235321. DOI: 10.1001/iamanetworkopen.2023.5321.
Jordans IPM, the Lion RA, Stegwee SI, Amso NN, BarrieSoldeville PN, van den Bosch T, Bourne T, Brölmann HAM, Donnez O, Dueholm M. Sonographic examination of uterine niche in non-pregnant women: A modified Delphi procedure. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2019; 53:107–115.
Gulz M, Imboden S, Nirgianakis K, Siegenthaler F, Rau TT, Mueller MD. Endometriosis and isthmocele: common or rare? J Clin Med. 2022;11:5:1158. https://doi.org/10.3390/jcm11051158
Klein Meuleman S, Murji A, of the Bosch T, Donnez O, Grimbizis G, Saridogan E, Chantraine F, Bourne T, Timmerman D, Huirne J. CSDi Study Group; Definition and Criteria for Diagnosis of Cesarean Scar Disorder. JAMA Netw. Open 2023; 6: e2
Gladchuk IZ, Herman YuV, Hryhurko DО. Clinical and anamnestic, pre-and intraoperative predictors of maternal and neonatal complications of cesarean section. Journal of Education, Health and Sport. 2019;9(2):480-492.
Verberkt J, Lemmers M, de Vries R, Stegwee S, the Lion R, Huirne J. Aetiology, risk factors and preventive strategies for niche development: A review. Best. Pract. Rest. Clin. Obstet. Gynaecol. 2023; 90:102363.
Gupta T, Singal K, Gupta N, Kohli S, Kanyal M. Comparative study of USG and MRI in evaluation of isthmocele. J. Obstet. Gynecol. India. 2021; 71: 292–296.
Stegwee S, Ben A, de Leeuw R, van de Ven P, Duijnhoven R, Bongers M, Lambalk C, de Groot C, Huirne J. Effect of single- versus double-layer uterine closure during caesarean section on postmenstrual spotting (2Close): Multicentre, double-blind, randomised controlled superiority trial. BJOG Int. J. Obstet. Gynaecol. 2021; 128: 866–878.
Ofili-Yebovi D, Ben-Nagi J, Sawyer E, Yazbek J, Lee C, Gonzalez J, Jurkovic D. Deficient lower-segment Cesarean section scars: Prevalence and risk factors. Ultrasound Obs. Gynecol. Off. J. Int. Soc. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2008; 31: 72e7.
Shi L, Du K. Prediction of scar myometrium thickness and previous cesarean scar defect using the three-dimensional vaginal ultrasound. Contrast Media Mol. Imaging. 2022;2022: 3584572.
Park I, Kim M, Lee H, Gen Y, Kim M. Risk factors for Korean women to develop an isthmocele after a cesarean section. BMC Pregnancy Childbirth. 2018; 18: 162
Debras E, Capmas P, Maudot C, Chavatte-Palmer C. Uterine wound healing after caesarean section: A systematic review. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 2024; 296: 83–90.
Maudot C, Chavatte-Palmer C. Uterine wound healing after caesarean section: A systematic review. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 2024; 296: 83–90.
Altoé L, Alves R, Sarandy M, Morais-Santos M, Novaes R, Gonçalves R. Does antibiotic use accelerate or retard cutaneous repair? A systematic review in animal models. PLoS ONE. 2019; 14: e0223511.
Norman G, Dumville J, Mohapatra D, Owens G, Crosbie E. Antibiotics and antiseptics for surgical wounds healing by secondary intention. Cochrane Database Syst Rev. 2016; 3:CD011712.
Antila-Långsjö R, Mäenpää J, Huhtala H, Tomás E, Staff S. Cesarean scar defect: A prospective study on risk factors. Am. J. Obstet. Gynecol. 2018; 219: 458.e1–458.e8.
Jordans IPM, the Lion RL, Stegwee SI, Amso NN, Barry Soldevila PN, van den Bosch T, Bourne T, Brölmann HAM, Donnez O, Dueholm M.. Niche definition and guidance for detailed niche evaluation. Acta Obstet. Et Gynecol. Scand. 2019; 98: 1351–1352.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М.-В.І. Шутак, О.М. Макарчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
