ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ТА ПРОДУКЦІЇ СТРЕСОВИХ ГОРМОНІВ У ВАГІТНИХ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(44).2019.180838Ключові слова:
вагітність, неплідність, допоміжні репродуктивні технології, психологічний статус, кортизол, пролактинАнотація
В статті наведені результати проспективного клініко-параклінічного обстеження жінок з обтяженим неплідністю анамнезом, вагітність у яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Мета дослідження. Вивчити в динаміці вагітності особливості психоемоційного стану та концентрацію стрес-асоційованих гормонів в сироватці крові у вагітних після використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) для вдосконалення тактики антенатального спостереження та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.
Матеріали та методи дослідження. Основну групу склали 80 вагітних з непліддям ендокринного ґенезу, у яких вагітність настала в результаті лікувальних циклів ДРТ, контрольну - 50 першовагітних жінок із самостійним заплідненням, узяті в довільному порядку клініко-статистичного та лабораторно-інструментального дослідження. У вагітних досліджуваних груп з метою визначення психоемоційного стану в режимі скринінгу проводилось клінічне інтерв’ю шляхом заповнення анкет, які включали складові питання тестів Спілбергера у модифікації Ю. Л. Ханіна та “Тест відношення вагітної” за методикою І. В. Добрякова. У динаміці вагітності визначали концентрацію пролактину (ПРЛ) та кортизолу (К) імуноферментним методом на апараті Рідер-MSR-1000 з використанням тест-систем виробництва фірми ООО „Хема-Медикаˮ (Росія).
Результати дослідження та їх обговорення. Для вагітних з неплідністю в анамнезі властивий стан хронічного стресу. За результатами тесту Спілбергера у модифікації Ю. Л. Ханіна кожна друга вагітна основної групи мала високий рівень реактивної і кожна четверта особистої тривоги. Майже 90% вагітним після ДРТ притаманна наявність патологічного психологічного компоненту гестаційної домінанти (ПКГД), серед яких тривожний і депресивний тип реєструвався у кожної шостої та дванадцятої вагітної відповідно. Отримані дані підтверджуються результатами дослідження рівня К і ПРЛ. Для жінок з неплідністю в анамнезі й вагітністю, яка є результатом лікувальних циклів ДРТ, притаманне підвищення концентрацій стрес-асоційованих гормонів – кортизолу та пролактину, що є однією з причин ускладненого перебігу вагітності й потребує обґрунтованої патогенетичної корекції.
Висновки. Для жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування лікувальних циклів ДРТ є притаманним високий рівень особистої та реактивної тривоги та ПКГД, які підтверджують наявність нервово-психічних і аферентних порушень. Підвищення концентрації стрес-асоційованих гормонів є однією з причин ускладненого перебігу вагітності й потребує обґрунтованої патогенетичної корекції.
Посилання
Adamov M. M.. Pregnancy and delivery after application of assisted reproductive technologies which were conducted in a case uterus tubes presents and absents. Zdorov’e zhenshhiny. 2011; 5: 159 – 160.
Aleksandrova N. V., Baev O. R., Ivanec T. Ju. Premature birth at pregnancy which has resulted due to using of assisted reproductive technologies. Ways of prevention. Akusherstvo i ginekologija. 2012; 4 (2): 33 – 38.
Vygivska L. M., Nykonjuk T. R., Kovaljuk T. V., Lastovec’ka L. D. The condition of hemostatic system and endothelial status in pregnant women after the use of ART. Zbirnyk prac’ Asociacii’ akusheriv-ginekologiv Ukrai’ny. 2016; 2 (38): 109 – 114.
Astahov V. M., Bylym A. В. Features of the course of pregnancy, childbirth and the postpartum period in women with a mixed infection of the genial tract in history. Pediatrija, akusherstvo ta ginekologija. 2011; 3: 85 – 89.
Lesovs’ka S. G. Status of implementation of assisted reproductive technologies in Ukraine. Slovo o zdorov’e. 2017. 8: 12 – 16.
Annual report on the state of health of the population, the sanitary and epidemic situation and the results of the health system of Ukraine. za red. V. V. Shafrans’kogo; MOZ Ukrai’ny; DU „UISD MOZ Ukrai’nyˮ. – K., 2016: 452.
Michael A. E., Papageorghiou A. T. Potential significance of physiological and pharmacological glucocorticoids in early pregnancy. Human Reproduction Update. 2008. 14 (5): 497 – 517.
Besplodnyj brak: prakt. rukovodstvo [Infertile marriage: practice guide]. pod red. chl.-kor. NAMN Ukrainy, prof. V. K. Chajki. – Doneck: ChP „Lavisˮ. 2012: 384
Grishhenko M. G. Pathogenetic bases of improving assisted reproductive technologies in women who have undergone chronic inflammatory diseases of the pelvic organs: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. ctupenja d-ra med. nauk: spec. 14.01.01 „Akusherstvo ta ginekologijaˮ / M. G. Gryshhenko. – H., 2011: 34 p.
Majdan І. S. Psychoemotional disorders in women as a predic tor of infertility. Slovo o zdorov’e. 2017. 12: 41 – 44.
Ancheva I. A. Psychoprophylaxis of stress during pregnancy and childbirth. Zdorov’e zhenshhiny. 2017; 5 (121): 32 – 34.
Astahov V. M., Bacileva O. V., Puz’ I. V. Psychological support of pregnant women in modern conditions. Zdorov’e zhenshhiny. 2014; 4(90): 58– 61.
Vdovichenko Ju. P., Zhuk S. I., Shhurevskaja O. D. Support for pregnancy and childbirth in the context of social stress. Metodicheskie rekomendacii. 2014: 64
Volodin N. N. Perinatal psychology and psychiatry. M.: Izdatel’skij centr “Akademija”. 2009: 364 p.
Dermanova Y. B. Study of anxiety (C.D Spielberger, adapted by Y. L. Khanin). Diagnosis of emotional and moral development. Spb, 2002: 124 – 126.
Dobrjakov Y. V., Prohorov V. N., Prohorova O. V. Psychological diagnosis in perinatal psychology. Diagnosis in medical (clinical) psychology: current state and prospects. Kollektyvnaja monografyja. 2016: 118 – 132 .
Dovzhykova Y. V. Cortisol in pregnancy (literature review). Bjul. VSNC SO RAMN. 2010; 6 (I): 226 – 229.
Dodic M., Hantzis V., Duncan J., Rees S. еt al. Programming effects of short prenatal exposure to cortisol. The FASEB Journal. 2002. 16 (9): 1017 – 1026.
Zabarovskaja Z. V. Disorders of carbohydrate metabolism during pregnancy. Hormonal and metabolic changes in physiological pregnancy. Endocrinological care and principles of training of pregnant women in disorders of carbohydrate metabolism. BGMU. 2010; 1: 142 p.
Kerymly L. M. Prognostic role of changes in molecular polymorphism of prolactin during pregnancy: avtoref. dis. na soisk. uchen. step. kand. med. nauk: spec. 14.01.01 „Akusherstvo i ginekologija”. 2012: 26 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Л. М. ВИГІВСЬКА, І. В. МАЙДАННИК, Т. В. КОВАЛЮК, В. Ф. ОЛЕШКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
