ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА ДИСТРЕСУ ПЛОДА У ВАГІТНИХ З ПЕРИНАТАЛЬНИМИ ВТРАТАМИ В АНАМНЕЗІ

Автор(и)

  • Л. І. ВОРОБЕЙ Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(44).2019.180860

Ключові слова:

дистрес плода, перинатальні втрати, порушення нейровегетативної регуляції, кардіоінтервалографія

Анотація

Мета дослідження. Встановити особливості діагностики і профілактики дистресу плода у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом.

Матеріал і методи дослідження. В дослідженні брали участь 104 жінки з перинатальними втратами в анамнезі та 110 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Для діагностики дистресу плода проводили кардіотокографію, кардіоінтервалографію, ультразвукове дослідження з доплерометрією. З метою профілактики виникнення дистресу плода вагітним з перинатальними втратами в анамнезі був запропонований комплекс, що містить ацетилсаліцилову кислоту, препарат, що містить магній, L-карнітін та комплекний препарат, в склад якого входить Гінкго білоба, Омела біла, Глід.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведене дослідження варіабельності серцевого ритму показало переважання тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи у жінок з обтяженим акушерським анамнезом, а саме з перинатальними втратами в анамнезі. Дистрес плода діагностували достовірно частіше у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі, ніж у жінок контрольної групи.У дітей, народжених від жінок з перинатальними втратами в анамнезі достовірно частіше діагностували дизадаптаційні синдроми.

Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та профілактики дозволив знизити частоту виникнення дистресу плода у жінок з перинатальними втратами в анамнезі в 2,2 рази, збільшити відсоток вчасних пологів через природні пологові шляхи, покращити стан дітей при народженні

Біографія автора

Л. І. ВОРОБЕЙ, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

VOROBEY L.I.

Посилання

Abzalova NA, Igitova MB, Trubnikov PN. Assessment of adaptive capabilities of a full-term fetus based on cardiointervalography. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal. 2007;2(22). (In Russian).

Avramenko NV, Kabachenko OV, Barkovskiy DЄ, Mikhailenko MO, Shkrobotko NV. Risk factors for the birth of children with distress. Zaporozhye medical journal. 2014;2(83):62-63. (In Ukrainian).

Zhuk SI, Schurevska OD, Shlyakhtіna AO. Psychological aspects of work of obstetrician-gynecologist in case of perinatal losses (Clinical lecture). Zdorov’ye zhenshchiny. 2017;1(117):11-14. (In Ukrainian).

Korotova S.V. andetc. A modern view of the problem of antenatal fetal death.Sibirskiy meditsinskiy zhurnal. 2014;7(130). (In Russian).

Pasieshvili NM. Analysis of perinatal morbidity and mortality in the conditions of the perinatal center and ways to reduce it. ScientificJournal «ScienceRise». 2016; 1/3(18):37-43. (In Ukrainian).

Romanenko TG, Melnychuk IP. Fetal distress syndrome during pregnancy and childbirth (clinical lecture). Zdorov’ye zhenshchiny. 2014;9(95):14-20. (In Ukrainian).

Khodzhayeva Z.S., BaybarinaYe.N., Shatiryan L.A., Shubina T.I. Optimization of obstetric tactics in chronic fetal distress in women with a habitual history of miscarriage. Meditsinskiy vestnik. 2015:3-13.(In Russian).

Shcherbyna M.O. Placental dysfunction. Fetal distress syndrome. Delayed fetal development: a method. decree. for self. Students work. 2015:1-20.(In Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-11

Номер

№ 2(44) (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Л. І. ВОРОБЕЙ

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.