МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ОЗНАКИ ПЛАЦЕНТАРНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ ПРИ ВАГІТНОСТІ ПІСЛЯ ДРТ
DOI:
https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(44).2019.181225Ключові слова:
вагітність, допоміжні репродуктивні технології, прееклампсія, плацента, імуногістохімічні дослідженняАнотація
Вагітність, що настала в результаті застосування ДРТ, відноситься до категорії високого ризику прееклампсії. Етіологія прееклапмсії недостатньо з’ясована.
Метою дослідження стало вивчення морфологічних та імуногістохімічних ознак плацентарних порушень у жінок з прееклампсією на тлі вагітності після ДРТ.
Матеріали та методи дослідження. Проведено патоморфологічне та імуногістохімічне дослідження 20 плацент жінок основної групи, вагітність яких настала після застосування ДРТ: 10 плацент жінок з прееклампсією та 10 плацент – без прееклампсії, 10 плацент здорових жінок зі спонтанною фізіологічною вагітністю (контрольна група). Застосовували моноклональні антитіла до фактору CD31+, VEGF та фактору фон Віллебранда.
Результати дослідження. Для жінок з прееклампсією характерні виражені явища дегенеративних змін у тканині оболонок посліду та тканині плаценти. Спостерігалися випадки з помірною запальною інфільтрацією в плацентарних оболонках. Характерними були прояви вираженого субтотального фібриноїдного некрозу ворсин з вираженими дегенеративно-склеротичними змінами на тлі порушень ліпідного обміну, явища гіперплазії синцитіотрофобласту з формуванням вузликів та проявами порушення реології крові. На плодовій поверхні оболонок відмічається нашарування фібрину з домішками лімфогістіоцитарної запальної інфільтрації, у просвітах судин - пристінкове утворення фібринових тромбів з явищами еритролімфостазів. У більшості (70 %) плацент відмічено крововиливи, розташовані переважно навколо судин. При імуногістохімічному дослідженні з моноклональними антитілами до CD31+ відмічалося виражене зниження експресії клітинами ендотелію після ДРТ з прееклампсією відносно високого рівня експресії в при фізіологічній вагітності. Високий та підвищений рівень експресії фактору фон Віллебранду після ДРТ відповідає вираженості склеротичних та тромботичних змін тканини посліду. Виявлено високий рівень експресії VEGF при прееклампсії у порівнянні з незначною експресією при фізіологічній вагітності.
Висновки. У плаценті жінок з прееклампсією імуногістохімічні дослідження виявили виражені зміни, що вказують на наявність ендотеліальної дисфункції, склеротичні та тромботичні зміни, нестабільність судинної стінки. Як патоморфологічні, так і імуногістохімічні зміни в плаценті були більш виражені при ранньому розвитку прееклампсії, що відповідає сучасним поглядам про плацентарне походження ранньої прееклампссії та неплацентарне – пізньої.
Посилання
Kawwass JF, Badell ML. Maternal and Fetal Risk Associated With Assisted Reproductive Technology. Obstet Gynecol. 2018 Sep;132(3):763-772
Luke B. Pregnancy and birth outcomes in couples with infertility with and without assisted reproductive technology: with an emphasis on US population-based studies. Am J Obstet Gynecol. 2017 Sep;217(3):270-281.
Barnhart KT. Assisted reproductive technologies and perinatal morbidity: interrogating the association.Fertil Steril. 2013. Feb;99(2):299-302.
Zhu L, Zhang Y, Liu Y, Zhang R, Wu Y, Huang Y et al. Maternal and Live-birth Outcomes of Pregnancies following Assisted Reproductive Technology: A Retrospective Cohort Study. Sci Rep. 2016 Oct 20;6:35141.
Tarlatzi TB, Romain Imbert R, Mercadal BA, Demeestere I, Venetis CA, Englert Y, Delbaere A. Does oocyte donation compared with autologous oocyte IVF pregnancies have a higher risk of preeclampsia? Reprod Biomed Online. 2017;34(1):11-8.
Burton GJ, Redman CW, Roberts JM, Moffett A. Preeclampsia: pathophysiology and clinical implications BMJ. 2019 Jul 15;366:l2381. doi: 10.1136/bmj.l2381.
Boeldt, D., Bird, I. Vascular adaptation in pregnancy and endothelial dysfunction in preeclampsia, Journal of Endocrinology, 2017; 232(1), R27-R44. Retrieved Jul 29, 2019, from https://joe.bioscientifica.com/view/journals/joe/232/1/R27.xml
Privratsky JR, Newman PJ. PECAM-1: regulator of endothelial junctional integrity. Cell Tissue Res. 2014;355(3):607–619. doi:10.1007/s00441-013-1779-3
Maas M, Stapleton M, Bergom C, Mattson DL, Newman DK, Newman PJ. Endothelial cell PECAM-1 confers protection against endotoxic shock. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2005;288:H159–H164.
Chakrabarti S, Barrow CJ, Kanwar RK, Ramana V, Kanwar JR1.Current protein-based anti-angiogenic therapeutics. Mini Rev Med Chem. 2014;14(3):291-312.
Sokolov D.I.. Kolobok A.V.. Lesnichiya M.V. The role of proangiogenic and anti-angiogenic factors in the development of the placenta. Meditsinskaya Immunologiya. 2008, 10 (4-5):347-52.
Peter J. Lenting, Olivier D. Christophe and Cécile V. Denis von Willebrand factor biosynthesis, secretion, and clearance: connecting the far ends Blood 2015 125:2019-2028; doi: https://doi.org/10.1182/blood-2014-06-528406
Akinshina SV, Biczadze VO, Gadaeva ZK, Makaczariya AD. The importance of thrombotic microangiopathy in the pathogenesis of obstetric complications/ Akusherstvo, ginekologiya i reprodukcziya. 2015; N2: c.62-71 http://www.gyn.su/article.php?what=290
Nedzved` MK., Cherstvyj ED. Pathological anatomy: study guide. Minsk, 2011. 640.
Bosco C, González J, Gutiérrez R, Parra-Cordero M, Barja P, Rodrigo R. Oxidative damage to pre-eclamptic placenta: immunohistochemical expression of VEGF, nitrotyrosine residues and von Willebrand factor. J Matern Fetal Neonatal Med. 2012 Nov;25(11):2339-45. doi: 10.3109/14767058.2012.695823. Epub 2012 Jun 19.
Shchegolev A.I.. Tumanova U.N.. Lyapin V.M. Violations of the structure and vascularization of the villi of the placenta with fetal growth retardation . Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya. 2018. 4.; URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=27921 (дата обращения: 01.08.2019)
Abdel-Hamid AA, Firgany AE, Mesbah Y, Soliman MF. Pattern of adhesive molecules expression in placenta of noncomplicated ART pregnancies Placenta. 2016 Dec;48:126-132. doi: 10.1016/j.placenta.2016.10.016. Epub 2016 Nov 2.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 С. Є. САВЧЕНКО, О. О. ДЯДИК, Т. В. КОЛОМІЙЧЕНКО, І. В. РОГАВА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.
