ДЕФІЦИТ ВІТАМІНУ Д ПРИ РІЗНИХ ФОРМАХ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ У ЖІНОК РАННЬОГО ТА АКТИВНОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

Автор(и)

  • Т. Ф. ТАТАРЧУК Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»; Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», Україна
  • Н. В. КОСЕЙ Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»; Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», Україна
  • С. І. РЕГЕДА Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»; Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», Україна
  • Т. М. ТУТЧЕНКО Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»; Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», Україна
  • М. І. ГЛАМАЗДА Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(45).2020.212250

Ключові слова:

метаболічний синдром, 25-гідроксикальциферол, вісцеральне ожиріння, інсулінорезистентність, індекс маси тіла

Анотація

Зв’язок дефіциту вітаміну Д з частотою МС був продемонстрований в багатьох епідеміологічних дослідженнях, проте патогенетичні механізми його участі в розвитку компонентів МС не до кінця зрозумілі, що негативно впливає на можливість його використання для фармакологічної корекції МС.

Метою роботи було дослідити частоту недостатності/дефіциту вітаміну Д у жінок з різними формами метаболічного синдрому.

Матеріали і методи. Було обстежено: 30 жінок з неускладненим МС і ожирінням (група І, середній вік – 32,4 роки, ІМТ>30), 30 жінок з неускладненим МС без ожиріння (група ІІ, середній вік 32,8 роки, ІМТ<30), 30 жінок з ожирінням без МС (група ІІІ, середній вік – 33,1 роки, ІМТ>30) і 30 жінок групи контролю (контроль, середній вік – 32,2 роки, ІМТ<30). Оцінювали частоту різних компонентів МС і інсулінорезистентності, а також рівні 25-гідроксикальциферолу в зазначених групах.

Результати. Всі обстежені жінки з МС мали нижчий за норму рівень вітаміну Д. Частота дефіциту/недостатності вітаміну Д в контрольній групі відповідала популяційній. Найбільша частота дефіциту вітаміну Д була зареєстрована в групі ІІ (МС без ожиріння) 22 (73,3%) порівняно з 18 (60%) в групі І і 4 (13,3%) в групі ІІІ, (р<0,05).

Висновок. Результати проведеного дослідження продемонстрували більшу частоту дефіциту вітаміну Д у жінок з МС при ІМТ<30, що вказує на необхідність подальшого вивчення особливостей патогенетичних взаємозв’язків Д-дефіциту і компонентів МС при різних підтипах МС з урахуванням відсотку вісцеральної та підшкірної жирової тканини

Біографії авторів

Т. Ф. ТАТАРЧУК, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»; Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

TATARCHUK T.F.

Н. В. КОСЕЙ, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»; Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

KOSEY N.V.

С. І. РЕГЕДА, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»; Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

REGEDA S.I.

Т. М. ТУТЧЕНКО, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»; Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

TUTCHENKO T.M.

М. І. ГЛАМАЗДА, Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

HLAMAZDA M.I.

Посилання

Xavier MJ, Chaudhary N, Akinyemiju T. Peer reviewed: Metabolic syndrome prevalence by race/ethnicity and sex in the United States, National Health and Nutrition Examination Survey 1988–2012. Preventing chronic disease. 2017; 14: Е24.

Grundy SM. Metabolic syndrome update. Trends in cardiovascular medicine. 2016; 26(4): 364-373.

Nilsson PM, Tuomilehto J, Ryden L. The metabolic syndrome– What is it and how should it be managed? European journal of preventive cardiology. 2019; 26(2): 33-46.

Correa-Rodríguez M, González-Ruíz K, Rincón-Pabón D et al. Normal-Weight Obesity Is Associated with Increased Cardiometabolic Risk in Young Adults. 2020; 12(4):1106.

Franco LP, Morais CC, Cominetti C. Normal-weight obesity syndrome: diagnosis, prevalence, and clinical implications. Nutrition reviews. 2016; 74(9): 558-570.

Rochlani Y, Pothineni NV, Kovelamudi S, Mehta JL. Metabolic syndrome: pathophysiology, management, and modulation by natural compounds.Therapeutic advances in cardiovascular disease. 2017; 11(8): 215-225.

Priyanka P, Kochhar A. Interplay of vitamin D and metabolic syndrome: a review. Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews. 2016; 10(2): 105-112.

Colonese F, Laganà AS, Elisabetta Colonese E et al. The pleiotropic effects of vitamin D in gynaecological and obstetric diseases: an overview on a hot topic. BioMed research international. 2015.

Mithal A ,Wahl DA, Bonjour J-P et al. Global vitamin D status and determinants of hypovitaminosis D.Osteoporosis international. 2009; 20(11): 1807-1820.

Strange RC, Shipman KE, Ramachandran S. Metabolic syndrome: a review of the role of vitamin D in mediating susceptibility and outcome. World journal of diabetes. 2015; 6(7): 896.

Ido Y, McHowat J, Chang KC et al. Neural dysfunction and metabolic imbalances in diabetic rats: prevention by acetyl-Lcarnitine. Diabetes. 1994; 43(12): 1469-1477.

Parker J, Hashmi O, Dutton D et. Levels of vitamin D and cardiometabolic disorders: systematic review and metaanalysis. Maturitas. 2010; 65(3): 225-236.

Ju SY, Jeong HS, Kim DH. Blood vitamin D status and metabolic syndrome in the general adult population: a doseresponse meta-analysis. J Clin Endocrinol Metab. 2014; 99(3): 1053-1063.

Teede HJ, Misso ML, Costello MF et al. Recommendations from the international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. Human reproduction. 2018; 33(9): 1602-1618.

Alberti KG, Eckel RH, Scott M. Grundy SM et al. Joint scientific statement. Circulation. 2009; 120: 1640-1645.

Ishwarlal J, Devaraj S. Subcutaneous adipose tissue biology in metabolic syndrome. Hormone molecular biology and clinical investigation. 2018; 33(1). DOI: https://doi.org/10.1515/hmbci-2017-0074

Lavanya V, Gupta RK. Contribution of adipogenesis to healthy adipose tissue expansion in obesity. Journal of Clinical Investigation. 2019; 129(10): 4022-4031.

Wang R, Li X. Different adipose tissue depots and metabolic syndrome in human. Acta Physiologica Sinica. 2017; 69(3): 357-365.

Susan S. Differential effect of subcutaneous abdominal and visceral adipose tissue on cardiometabolic risk. Hormone molecular biology and clinical investigation. 2018; 33(1). DOI: 10.1515/hmbci-2018-0014

Walsh JS, Bowles S, Evans AL. Vitamin D in obesity. Current Opinion in Endocrinology & Diabetes and Obesity. 2017; 24(6): 389-394. 21. Autier P, Boniol M, Pizot C, Mullie P. Vitamin D status and ill health: a systematic review. Lancet Diabetes Endocrinol. 2014; 2(1): 76–89.

Bolland MJ, Grey AB, Ames RW et al. The effects of seasonal variation of 25-hydroxyvitamin D and fat mass on a diagnosis of vitamin D sufficiency. The American journal of clinical nutrition. 2007; 86(4): 959-964.

Carrelli A, Bucovsky M, Horst R et al. Vitamin D storage in adipose tissue of obese and normal weight women. Journal of Bone and Mineral Research. 2017; 32(2): 237-242.

Giovanni T, Bertolini l, Scala l, et al. Associations between serum 25-hydroxyvitamin D3 concentrations and liver histology in patients with non-alcoholic fatty liver disease. Nutrition, Metabolism and Cardiovascular Diseases. 2007; 17(7): 517-524.

Mikolasevic I, Milic S, Wensveen TT et al. Nonalcoholic fatty liver disease-A multisystem disease? World Journal of Gastroenterology. 2016; 22(43): 9488.

Wamberg L, Christiansen T, Paulsen SK et al. Expression of vitamin D-metabolizing enzymes in human adipose tissue— the effect of obesity and diet-induced weight loss. International journal of obesity. 2013; 37(5): 651-657.

Gangloff A, Bergeron J, Lemieux I, Després JP. Changes in circulating vitamin D levels with loss of adipose tissue. Current opinion in clinical nutrition and metabolic care. 2016; 19(6): 464-470.

Hawley JA, Lessard SJ. Exercise training‐induced improvements in insulin action. Acta physiologica. 2008; 192(1): 127-135.

Jablonski NG. The evolution of human skin colouration and its relevance to health in the modern world. Symposium on Dermatology in Edinburgh on. 2012; 42(1):58-63.

Pourshahidi LK. Vitamin D and obesity: current perspectives and future directions. Proceedings of the Nutrition Society. 2015; 74(2): 115-24.

Walsh JS, Bowles S, Evans AL. Vitamin D in obesity. Current Opinion in Endocrinology & Diabetes and Obesity. 2017; 24(6): 389-394.

Yan DD, Wang J, Hou XH et al. Association of serum uric acid levels with osteoporosis and bone turnover markers in a Chinese population. Acta Pharmacologica Sinica. 2018; 39(4): 626-632.

Wang C, Wang R, Lu Q et al. Association between serum 25-hydroxyvitamin D and adiposity measurements in Chinese young men with normal glucose tolerance. International journal of clinical and experimental medicine. 2019; 12(1): 873-882.

Zhang M, Li P, Zhu Y et al. Higher visceral fat area increases the risk of vitamin D insufficiency and deficiency in Chinese adults. Nutrition & metabolism. 2015; 12(1): 50.

Xiang W, Cheng S, Zhou Y, Ma L. Effects of 1, 25 (OH) 2D3 on lipid droplet growth in adipocytes. BioFactors 2020. DOI: 10.1002/biof.1610

Sharif E, Swaidan N, Shurbaji S, Rizk NM. Associations of Vitamin D Receptor Polymorphism rs1544410 with Adiposity Phenotypes. 2016; 3(6):165-172.

Azimeh I, Aliasghari F, Gargari PB, Ebrahimi S. Strong association between serum vitamin D and vaspin levels, AIP, VAI and liver enzymes in NAFLD patients. International Journal for Vitamin and Nutrition Research. 2020; 90: 59-66.

Tatarchuk TF, Kosey NV, Reheda SI et al. The role of reproductive health disorders in the development of metabolic syndrome in women. Journal of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. 2019;25(1):77–87. 2019; 25(1):77-87. (In Ukranian)

Tatarchuk TF, Kosey NV, Reheda SI et al. Specific features of ovarian function in women with metabolic syndrome diagnosed according to 2009 harmonized criteria. Scientific digest of association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine. 2019; 43(1):95-99. (In Ukranian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-09

Номер

№ 1(45) (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Т. Ф. ТАТАРЧУК, Н. В. КОСЕЙ, С. І. РЕГЕДА, Т. М. ТУТЧЕНКО, М. І. ГЛАМАЗДА

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.
  2. Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.
  3. Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.
  4. Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції  (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.
  5. Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  6. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.
  7. Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.